Гладкошерстий фокстер'єр (Smooth Fox Terrier)

Історія

Гладкошерстий фокстер’єр — невеликий, але впливовий герой світу собак. Порода стала однією з перших, яку допустили до виставок, поділивши цю честь із грейхаундами. Офіційне визнання від кінологічного клубу вона отримала у 1875 році, обігнавши інших представників родини тер’єрів.

Корені гладкошерстого фокстер’єра сягають XVIII століття: на картині 1790 року полковник Торнтон зобразив свого улюбленця на ім’я Пітч. Предками породи вважаються вимерлі нині коричневий тер’єр та гладкошерстий чорний тер’єр, а також бультер’єр і бігль.

Свою славу ці собаки здобули на полюванні на лисиць (від англ. fox — «лисиця»). Вони майстерно розривали нори та переслідували здобич, вражаючи наполегливістю, незважаючи на компактні розміри. Сьогодні в країнах СНГ їх рідко використовують для мисливства, але в Англії традиція ще жива.

У 1885 році породу визнав Американський кінологічний клуб, а через рік затвердили її стандарт. Ці собаки стали основою для багатьох сучасних тер’єрів. Цікаво, що у XVIII–XIX століттях мисливці віддавали перевагу білим особинам — їх було легше відрізнити від лисиці під час полювання.

Опис

Гладкошерстий фокстер’єр — компактний, м’язистий, з гармонійними пропорціями. Його тіло струнке, без схильності до ожиріння. Хвіст короткий, злегка загнутий догори, лапи середньої довжини. Морда витягнута, вуха спадають на щоки. Окрас переважає білий, іноді з чорними, рудими або комбінованими плямами.

Характер

Це дружній та енергійний пес, який легко йде на контакт із людьми — навіть незнайомцями. Його ентузіазм і невгамовність роблять породу ідеальним партнером для активних сімей, але новачкам у вихованні собак варто бути обережними: фокстер’єри вперті й незалежні.

Їхній розум часто поступається інстинктам: під час прогулянки пес може кинутися за кішкою або загубитися у цікавому запаху. З дітьми ладнає добре, якщо вони поважають його межі. Для мирного співіснування з іншими тваринами важлива рання соціалізація.

Дресирування

Порода легко засвоює команди, але потребує креативного підходу. Тренування мають бути динамічними, з елементами гри та заохоченнями. Довгі монотонні заняття набридають фокстер’єру, і він втратить інтерес. Крики чи фізичні покарання неприйнятні — вони руйнують довіру.

Важливо проробляти не лише базові навички, а й корегувати поведінку. Наприклад, вчити зупинятися за командою або ігнорувати відволікаючі фактори.

Догляд

Коротка шерсть практично не вимагає уваги: вичісувати її достатньо раз на тиждень. Щодня перевіряйте очі на виділення й очищуйте вуха. Купати собаку рекомендується щотижня, особливо якщо вона бере участь у виставках або часто бруднає.

Здоров’я

Порода не схильна до генетичних хвороб, але має ризики:

• Очні патології: катаракта, зміщення кришталика, дистихіаз (подвійні вії);

• Ортопедичні проблеми: вивихи колінної чашечки, плечового суглоба, хвороба Легга-Пертеса;

• Неврологічні розлади: епілепсія, міастенія;

• Ендокринні порушення: зоб.

Автор: Світлана Савіцька — це не просто блогер-ветеринар, а справжня мріячка для всіх домашніх улюбленців. Вона народилася в невеликому містечку під назвою Умань, де ще з самого дитинства відчувала неймовірний зв'язок з тваринами. Ще у ранньому віці вона проводила безліч часу з своїм кошеням Мурчиком та собачкою Рексом, лікуючи їх уявними лікарськими засобами та вигадуючи цікаві ігри. Захоплення Світлани тваринами поступово перетворилося на її професійний шлях. Після закінчення ветеринарного коледжу вона відправилася на стажування до найкращих клінік, де вивчала найновітніші методи лікування та догляду за тваринами. Повернувшись у своє рідне місто, вона відкрила власну ветеринарну клініку, яка швидко стала популярною серед місцевих мешканців.