Кане корсо (Cane Corso Italiano)

Історія

Кане-корсо — це справжня легендарна порода, яка є прямими нащадками римських бойових собак. Відноситься до мастифів і є «родичкою» неаполітанського мастифа. На думку багатьох кінологів, порода виникла природним шляхом, проте з активною участю людини. Можна сказати, що людина втрутилася в розвиток породи на певному етапі, спрямовуючи її еволюцію в потрібне русло. Зовнішній вигляд і внутрішні якості кане-корсо практично не змінилися за останні 2000 років.

Ці собаки зберегли шляхетність, відданість і безстрашність, якими славилися їхні предки. У середньовіччі кане-корсо більше використовували для полювання та сільськогосподарських робіт, ніж для військових дій. Вони супроводжували мисливців на велику дичину, зокрема кабанів, охороняли худобу під час транспортування на ринки й сторожили будинки своїх господарів. Таким чином, жителі Італії здавна використовували цих собак для виконання важливих завдань.

Хоча тривалий час собаки розводилися природним шляхом, формування породи під професійним контролем розпочалося лише в 1970-х роках. Це було викликано різким скороченням їхньої чисельності через механізацію сільського господарства та зменшення площі ферм. У той період заводчики зробили усе можливе, щоб зберегти кане-корсо від зникнення, розробивши стандарти породи.

У 1983 році ентузіасти заснували клуб «Amatori Cane Corso», який займався підтримкою й стандартизацією цієї породи. Її офіційно визнали лише у 1996 році, що видається дивним, враховуючи довгу історію цих собак.

Назва «canis» походить із латини й означає «собака», а слово «corso», імовірно, є похідним від «cohors» — «охоронець». Існує також версія, що воно походить від староіталійського «corsus», що означає «міцний» або «надійний».

Опис

Кане-корсо — це велика, міцна й мускулиста собака з атлетичною статурою. Вона має широку голову, коротку морду, чорний ніс і потужні щелепи.

Грудна клітка широка й добре розвинена, живіт підтягнутий, кінцівки середньої довжини з чітко вираженою мускулатурою. У цієї породи часто купірують вуха, хвіст середньої довжини, шерсть коротка й блискуча.

На лапах або грудях може бути невелика біла пляма.

Характер

Кане-корсо має благородний і врівноважений характер, завжди зберігаючи гідність і самовладання. Ця порода демонструє велич і силу, які передалися їй від предків. Вони виключно віддані своїй сім’ї та ідеально підходять для тих, хто шукає надійного та розумного чотирилапого друга.

Собаки цієї породи, як правило, слухняні, розумні, віддані й доброзичливі. Вони спокійно реагують на провокації й здатні зберігати холоднокровність, але в разі конфлікту готові захищатися до кінця. Їхня доброта та тепло спрямовані на членів родини або господаря.

До сторонніх вони ставляться байдуже, хоча друзі господаря можуть викликати деяку зацікавленість. Найчастіше здається, що пес навіть не помічає інших людей або тварин, доки ті не підійдуть надто близько. У таких випадках собака спостерігає за незнайомцем, щоб переконатися, що небезпека не загрожує.

Кане-корсо здатні виконувати різні завдання — від охорони до полювання або простої дружби. Вони завжди проявляють свої найкращі якості, але потребують впевненого та досвідченого власника, який зможе проявити лідерство.

Дресирування

Завдяки високому інтелекту кане-корсо легко навчаються новим командам і можуть виконувати їх навіть без прямого наказу, якщо між собакою й господарем є взаєморозуміння. Однак для цього необхідно правильно виховати собаку, встановивши свої правила.

Використовуйте команди в повсякденному житті. Наприклад, перш ніж дати ласощі, попросіть собаку сісти. У ранньому віці щеня може проявляти спроби домінування, тому важливо показати, хто є лідером у домі. При цьому агресія або грубість неприпустимі, інакше пес втратить довіру до вас.

Дотримуйтеся принципу: спочатку виконання команди — потім винагорода. Не бійтеся бути строгими в разі потреби, але завжди поводьтеся впевнено. Кане-корсо не підходить для людей, які бояться великих собак або не вміють демонструвати авторитет.

Для виховання впевненості залишайте собаку одну вдома або у дворі на короткий час, коли їй виповниться кілька місяців. Це допоможе сформувати самостійність.

Догляд

Шерсть кане-корсо дуже проста в догляді. Її потрібно розчісувати раз на тиждень і купати з тією ж частотою. Регулярно перевіряйте чистоту вух і очей собаки, а також підстригайте кігті тричі на місяць.

Ця порода потребує щонайменше 90 хвилин фізичної активності щодня, щоб підтримувати м’язи в тонусі.

Поширені захворювання

Кане-корсо відомі своїм міцним здоров’ям, і візити до ветеринара потрібні рідко. Проте іноді зустрічаються такі проблеми:

• дисплазія тазостегнових суглобів;
• заворот шлунка;
• «вишневе око»;
• спадковий демодекоз;
• ентропіон та ектропіон (аномалії повік).

Цікаві факти

1. У 1970-х роках кане-корсо майже зникли, але завдяки зусиллям заводчиків порода була відновлена. Сьогодні вона знову стає популярною в Європі та Північній Америці.
2. Назва породи походить із латинських слів «canis» (собака) і «cohors» (захисник).
3. Кане-корсо зображували на картинах таких художників, як Бартоломео Пінеллі.
4. До 1988 року порода залишалася маловідомою за межами півдня Італії.
5. Серед власників кане-корсо було чимало знаменитостей, зокрема актор Він Дізель.

Чи знаєте ви?

Кане-корсо — це надзвичайно розумні й віддані собаки, які потребують досвідченого господаря для повноцінного розкриття своїх якостей.

Автор: Світлана Савіцька — це не просто блогер-ветеринар, а справжня мріячка для всіх домашніх улюбленців. Вона народилася в невеликому містечку під назвою Умань, де ще з самого дитинства відчувала неймовірний зв'язок з тваринами. Ще у ранньому віці вона проводила безліч часу з своїм кошеням Мурчиком та собачкою Рексом, лікуючи їх уявними лікарськими засобами та вигадуючи цікаві ігри. Захоплення Світлани тваринами поступово перетворилося на її професійний шлях. Після закінчення ветеринарного коледжу вона відправилася на стажування до найкращих клінік, де вивчала найновітніші методи лікування та догляду за тваринами. Повернувшись у своє рідне місто, вона відкрила власну ветеринарну клініку, яка швидко стала популярною серед місцевих мешканців.