Бівер йоркширський тер'єр (бівер йорк)

Історія 

Порода бівер-йоркширський тер'єр з'явилася відносно недавно — у другій половині 80-х років XX століття. Незабаром після свого виникнення вона підкорила серця багатьох любителів собак у Німеччині, де її і вивели. Назва породи походить від прізвища її засновників.

Вернер і Гертруда бівери понад 20 років присвячували себе розведенню йоркширських тер'єрів і досягли значних успіхів не лише в Німеччині, але й за її межами. У середині 80-х вони виявили у посліді своїх собак цуценят з білими плямами, що стало основою для появи нової породи. По суті, бівер-йорк є тим же йоркширським тер'єром, але з білими плямами — це їх головна відмінність.

У 1988 році бівер-йорків вперше представили на виставці собак у Вісбадені, Німеччина. Тоді Вернер бівер назвав їх "чорно-білими йоркширськими тер'єрами", проте назва згодом змінилася. Згідно з легендою, у 1988 році чоловік співачки Марго Ескен вирішив зробити їй оригінальний подарунок, подавши цуценя йорка під кришкою таці під час вечері. Марго порівняла малюка з клубком пряжі, сказавши французькою "a la Pom Pon", що означає "клубочок".

Офіційна реєстрація породи відбулася в 1989 році в Німеччині в клубі A.C.H.-L.e.V. Перший стандарт породи був підписаний Вернером бівером, а остаточний — затверджений Гертрудою бівер у 2007 році.

Опис

Це компактні собаки з витонченим тілом. Їхні лапи пропорційні, голова круглої форми, мордочка злегка приплюснута, вуса виразно виділяються. Вуха трикутної форми, стоячі. Шерсть довга, а хвіст короткий.

Характер

Бівер-йорк тер'єр — це перш за все собака-компаньйон. Завдяки своїй дружелюбній натурі та відкритості ця порода завоювала прихильність людей по всьому світу. Найголовніше, що цей маленький песик може запропонувати — це бути відданим і надійним другом.

Попри свою декоративну зовнішність, бівер-йорк має високий рівень інтелекту. Вони легко розуміють людину, реагують на її поведінку та інтонації, а також швидко запам'ятовують основні команди. Деякі власники тренують їх на складніші трюки, роблячи з них надійних компаньйонів для людей з особливими потребами.

Однак через маленький розмір та специфіку характеру вони не підходять для ролі собак-поводирів. Вони енергійні, люблять прогулянки та активні ігри, але важкі фізичні навантаження не для них. Незнайомців вони сприймають нормально, хоча інколи можуть гавкати, але це швидко минає після команди чи схвалення господаря.

Дуже важливо правильно виховувати бівер-йорка, оскільки неправильне поводження або надмірне балування може призвести до капризності та проблем з поведінкою. З дітьми вони ладять добре, але через невеликий розмір можуть випадково постраждати, якщо діти будуть поводитися з ними неакуратно.

Поширені захворювання

Бівер-йоркширські тер'єри можуть мати схильність до таких хвороб:

• відкритий тім'ячок;
• крипторхізм;
• вивих колінної чашечки;
• хвороба Легга-Кальве-Пертеса;
• колапс трахеї;
• проблеми зі зміною зубів;
• дистихіаз.

Автор: Світлана Савіцька — це не просто блогер-ветеринар, а справжня мріячка для всіх домашніх улюбленців. Вона народилася в невеликому містечку під назвою Умань, де ще з самого дитинства відчувала неймовірний зв'язок з тваринами. Ще у ранньому віці вона проводила безліч часу з своїм кошеням Мурчиком та собачкою Рексом, лікуючи їх уявними лікарськими засобами та вигадуючи цікаві ігри. Захоплення Світлани тваринами поступово перетворилося на її професійний шлях. Після закінчення ветеринарного коледжу вона відправилася на стажування до найкращих клінік, де вивчала найновітніші методи лікування та догляду за тваринами. Повернувшись у своє рідне місто, вона відкрила власну ветеринарну клініку, яка швидко стала популярною серед місцевих мешканців.