Бельгійська вівчарка грюнендаль (Belgian Shepherd Dog, Groenendael)

Історія

Грюнендаль є одним із чотирьох варіантів бельгійської вівчарки, разом із тервюреном, малінуа та лакенуа. У кінці XIX - на початку XX століття ця порода набирала популярності та активно розвивалася у Бельгії. Вперше стандарт породи був сформульований у 1892 році, через рік після створення Клубу бельгійських вівчарок (Club du Chien de Berger Belge) у Брюсселі.

Точна дата початку селекції цієї породи невідома, однак вважається, що робота над нею почалася наприкінці 1800-х років. Під керівництвом професора А. Рюля група ентузіастів вивчала місцевих вівчарок у Брюсселі та інших регіонах, виявивши, що ці собаки мали подібний зовнішній вигляд, але відрізнялися кольором шерсті.

Чорна бельгійська вівчарка, або грюнендаль, в основному розводилася в розпліднику Ніколаса Роуза, і отримала свою назву на честь його маєтку "Chateau Groenendael", розташованого у передмісті Брюсселя. Першими собаками цієї породи були Петіт і Пікард д'Уккль.

Після перших виставок собаки цієї породи здобули значну популярність у Європі та Америці, ставши цінними помічниками прикордонників і поліцейських. Вони були відомі своєю універсальністю, силою, витривалістю, відвагою та розумом, що зробило їх незамінними під час служби в правоохоронних органах, на кордоні та навіть під час Першої світової війни.

Собаки породи грюнендаль використовувалися для передачі повідомлень між окопами та штабами під час війни, пробираючись під обстрілами, а також допомагали транспортувати візки з кулеметами та медичними засобами. У 1919 році в США було засновано Клуб бельгійських вівчарок Америки. Завдяки своїй популярності, вони також брали участь у Другій світовій війні.

Опис

Ці собаки великі за розміром, м'язисті, з трикутними, прямостоячими вухами та темно-карими очима. Їхнє тіло має квадратні обриси, хвіст пухнастий, а шерсть довга й чорного кольору.

Особистість

Бельгійська вівчарка відзначається великою відданістю своїй родині та власнику, маючи слухняний і м'який характер. Вони турботливо ставляться до своїх близьких і проявляють велику увагу. Ці собаки дуже розумні та потребують інтелектуального розвитку, люблять різноманітні ігри та головоломки, чудово реагують на навчання та активно до нього залучаються.

Протягом століть бельгійські вівчарки виконували роль пастухів і охоронців, завдяки чому сформували найцінніші якості. Грюнендалі мають великий запас енергії, люблять активний спосіб життя, включаючи щоденні прогулянки та пробіжки.

Вони не схильні до руйнувань, якщо мають можливість виходу своєї енергії, але характер собаки може змінюватися в залежності від спадковості та інших факторів. Вони добре ставляться до дітей, стаючи не тільки нянькою, але й найкращим другом дитини. Важливо навчити дітей правильному поводженню з тваринами, адже ця порода терпляча, але може випадково постраждати від необережних дій дитини.

Бельгійські вівчарки продовжують використовуватися в поліції, на митниці та інших силових структурах у США та країнах Європи. Вони мають чудові охоронні інстинкти, обережні до незнайомців і є відмінним вибором для охорони приватного будинку. Крім того, ці собаки можуть бути чудовими компаньйонами для людей з обмеженими можливостями завдяки своїй розумності та здатності адаптуватися.

Вони добре адаптуються до життя в міських квартирах за умови регулярної активності та прогулянок. Рання соціалізація є важливим аспектом виховання, щоб собака мала можливість звикнути до нових людей, ситуацій, запахів і звуків.

Навчання

Грюнендаль чудово піддається навчанню як простим, так і складним командам. Саме тому їх часто використовують у силових структурах і як компаньйонів для людей з обмеженими можливостями. Вони добре розуміють людину, і навчання можна починати з шести місяців.

Спочатку варто навчати собаку простим командам, поступово ускладнюючи умови, додаючи відволікаючі фактори, наприклад, інших людей. Наприклад, можна попросити друга постояти поруч під час навчання або навіть їсти щось, як-от хот-дог. Це допоможе собаці навчитися концентруватися і виконувати команди, незважаючи на зовнішні подразники. Заохочення є важливим елементом у процесі навчання.

Для навчання собаки-компаньйона для людей з обмеженими можливостями, наприклад, собаки-поводиря, зазвичай залучають професійного дресирувальника.

Догляд

Грюнендалі потребують регулярного вичісування шерсті один-два рази на тиждень. Також важливо регулярно очищати вуха від забруднень і купати собаку принаймні раз на тиждень. Очі варто чистити за потреби, не забуваючи підстригати кігті.

Поширені захворювання

Попри міцне здоров'я, витривалість та сильний імунітет, грюнендалі мають схильність до деяких захворювань, включно з генетичними. Серед них:

• дисплазія кульшового суглоба;
• дисплазія ліктя;
• епілепсія;
• прогресуюча атрофія сітківки (PRA);
• ракові пухлини;
• чутливість до анестезії, подібна до чутливості у грейхаундів;
• гіпотиреоз.

Автор: Світлана Савіцька — це не просто блогер-ветеринар, а справжня мріячка для всіх домашніх улюбленців. Вона народилася в невеликому містечку під назвою Умань, де ще з самого дитинства відчувала неймовірний зв'язок з тваринами. Ще у ранньому віці вона проводила безліч часу з своїм кошеням Мурчиком та собачкою Рексом, лікуючи їх уявними лікарськими засобами та вигадуючи цікаві ігри. Захоплення Світлани тваринами поступово перетворилося на її професійний шлях. Після закінчення ветеринарного коледжу вона відправилася на стажування до найкращих клінік, де вивчала найновітніші методи лікування та догляду за тваринами. Повернувшись у своє рідне місто, вона відкрила власну ветеринарну клініку, яка швидко стала популярною серед місцевих мешканців.