Афганський хорт(борзая) Afghan Hound, Spay, Ogar Afgan

Історія

Афганський хорт - це не просто порода собак, а жива легенда кінологічного світу. Ця порода вражає не лише своєю елегантною зовнішністю, але й глибиною своєї історії. Генетичні дослідження свідчать, що ці граційні створіння супроводжують людину вже понад три тисячоліття, що робить їх однією з найдавніших собачих порід.

На своїй батьківщині ці собаки відомі під назвою Тазі. У минулому афганські хорти були неперевершеними мисливцями, здатними переслідувати навіть таких небезпечних хижаків як леопарди. Їхнє завдання полягало не в прямому зіткненні з жертвою, а в її переслідуванні та утриманні до прибуття мисливця.

Походження сучасного афганського хорта оповите таємницею. Деякі експерти вважають, що він є результатом схрещування давньої афганської породи з салюкі. Офіційна історія породи починається лише у 1925 році, коли англійський офіцер, власник розплідника поблизу Кабула, відправив кілька собак до Англії. Цей факт став поворотним моментом у поширенні породи в Європі та Америці.

Неочікуваний сплеск популярності афганського хорта стався у 1970-х роках завдяки... ляльці Барбі. Поява цієї породи в популярній серії іграшок зробила її однією з найбільш впізнаваних у світі. У наступному десятилітті афганські хорти стали справжніми зірками виставок Американського Кеннел Клубу.

Опис

Афганський хорт вирізняється своєю аристократичною зовнішністю. Ця порода має струнку, витончену статуру з довгими кінцівками. Голова прикрашена видовженою мордою та довгими, пухнастими вухами, що граційно спадають обабіч. Особливою гордістю породи є її розкішна, шовковиста шерсть, що густим покривом огортає все тіло. Завершує цей елегантний образ короткий хвіст, який часто закручується догори, надаючи собаці особливого шарму.

Особистість

Афганський хорт вирізняється унікальним характером, що поєднує в собі здавалося б несумісні риси. В колі сім'ї ці собаки проявляють себе як невичерпне джерело любові, ніжності та радості. Проте вони можуть несподівано замкнутися в собі, не пояснюючи причин такої поведінки.

Ці граційні створіння наділені високим інтелектом та чудовою інтуїцією. Вони тонко відчувають настрої оточуючих та своїх господарів. Попри внутрішню незалежність та певну відстороненість, афганські хорти залишаються вірними та слухняними компаньйонами.

Варто зауважити, що ці собаки мають власну волю і не завжди готові підкорятися наказам. Примус чи тиск у дресируванні можуть дати зворотний ефект. Натомість, господарю слід прийняти цю особливість характеру як невід'ємну частину породи, що формувалася тисячоліттями.

Афганські хорти зазвичай добре ладнають з дітьми, особливо якщо виростають разом з ними. Однак через свою чутливість, їх не рекомендують тримати в родинах з малюками до 4 років. До своїх близьких ці собаки проявляють безмежну відданість та ніжність, але з незнайомцями поводяться стримано та обережно.

Ця порода не підходить для охорони - афганські хорти скоріше проігнорують незнайомця, ніж проявлять агресію. До гостей вони ставляться нейтрально, поступово звикаючи до частих відвідувачів.

Енергійність - ще одна характерна риса афганських хортів. Вони потребують регулярних прогулянок, активних ігор та фізичних навантажень. Спільні пробіжки з господарем можуть стати чудовим способом зміцнення зв'язку між собакою та людиною.

Цікаво, що афганські хорти часто обирають одного члена родини як головного господаря. Хоча вони люблять усіх членів сім'ї, але саме обраній людині віддають перевагу у спілкуванні та слухняності.

Навчання

Виховання афганського хорта вимагає особливого підходу через їхню незалежну натуру. Ключ до успіху - це гнучкість та розуміння з боку господаря. Замість примусу та суворості, які можуть призвести до замкнутості собаки, варто обрати м'якший шлях.

Якщо ваш вихованець не в настрої для тренувань, краще відкласти їх на інший день. Альтернативним підходом може стати перетворення навчання на гру. Введення команд під час захопливої гри часто дає кращі результати. Пам'ятайте, що афганські хорти чутливі до настрою господаря і краще реагують на доброту та ніжність, ніж на суворість.

Цікаво, що традиційні методи мотивації, такі як ласощі, можуть бути менш ефективними для цієї породи. Натомість, похвала та увага господаря часто стають найкращою винагородою.

Догляд

Доглядати за афганським хортом - це справжнє мистецтво. Їхня розкішна шерсть потребує регулярного розчісування, щонайменше 2-3 рази на тиждень. Через особливості шерсті ця порода краще почувається у просторому будинку, ніж у невеликій квартирі.

Важливо регулярно підрізати кігті, приблизно тричі на місяць. Гігієна вух та очей також вимагає уваги: вуха слід чистити 2-3 рази на тиждень, а очі - щодня.

Купання афганського хорта - це цілий ритуал. Воно має відбуватися в теплому приміщенні, з використанням спеціального шампуню з низьким рівнем pH. Процес миття вимагає особливої техніки: від змочування шерсті до нанесення шампуню та бальзаму. Сушіння феном та розчісування - важливі етапи догляду після купання. Деякі власники віддають перевагу стрижці, інші залишають шерсть у природному стані.

Поширені захворювання

Як і багато чистокровних порід, афганські хорти мають схильність до певних захворювань. Серед найбільш поширених:

1. Дисплазія кульшового суглоба - проблема, що може обмежувати рухливість собаки.
2. Алергічні реакції різного походження.
3. Онкологічні захворювання, які, на жаль, не рідкість у цієї породи.
4. Ювенільна катаракта - головна причина проблем із зором у афганських хортів.
5. Гіпотиреоз - порушення функції щитовидної залози, що може впливати на загальний стан здоров'я собаки.

Регулярні ветеринарні огляди та уважне ставлення господаря допоможуть вчасно виявити та запобігти розвитку цих захворювань.

Автор: Світлана Савіцька — це не просто блогер-ветеринар, а справжня мріячка для всіх домашніх улюбленців. Вона народилася в невеликому містечку під назвою Умань, де ще з самого дитинства відчувала неймовірний зв'язок з тваринами. Ще у ранньому віці вона проводила безліч часу з своїм кошеням Мурчиком та собачкою Рексом, лікуючи їх уявними лікарськими засобами та вигадуючи цікаві ігри. Захоплення Світлани тваринами поступово перетворилося на її професійний шлях. Після закінчення ветеринарного коледжу вона відправилася на стажування до найкращих клінік, де вивчала найновітніші методи лікування та догляду за тваринами. Повернувшись у своє рідне місто, вона відкрила власну ветеринарну клініку, яка швидко стала популярною серед місцевих мешканців.