Американський бульдог (American Bulldog, AM Bulldog, Old Country Bulldog)

Історія

Походження цієї своєрідної породи сягає кінця XVII - початку XVIII століття в Північній Америці. Англійські колоністи, які переселялися на нові землі в пошуках кращого життя, привозили із собою не лише численний скарб та домашню худобу, але й вірних чотирилапих друзів. Серед них були англійські бульдоги, мужні та відважні охоронці, які допомагали впоратися з дикими звірами і захищали домашню худобу. Однак кліматичні умови Нового Світу та специфіка життя першопроходьців вимагали створення більш пристосованих помічників.

На невідомих американських територіях англійські бульдоги вільно схрещувалися з іншими породами собак невизначеного походження, часто більших розмірів. Внаслідок такого природного добору з'явилася нова витривала порода, названа американським бульдогом. Вони успадкували типові риси будови голови від англійських предків, але набули більшої мускулистої статури і зросту, ідеально підходячи для потреб колоністів та фермерів Нового Світу.

Опис

Американські бульдоги - струнких пропорцій собаки з високим зростом до 70 см та широкою грудною кліткою. Їхня мускулиста статура відразу вказує на природну силу, витривалість і бійцівські якості цієї породи. Забарвлення шерсті може варіюватися, але найпоширенішими є білий колір та білий у поєднанні з чорними плямами. Американські бульдоги легко набирають вагу та м'язову масу.

На сьогодні існує три основні різновиди цієї породи:

1. класичний або буллі тип (відомий як тип Джонсона),
2. стандартний або перформанс тип (тип Скотта)
3. та гібриди обох попередніх типів. Вони відрізняються будовою тіла, пропорціями та деякими рисами екстер'єру.

Характер

Попри свою войовничу зовнішність, американські бульдоги вирізняються надзвичайно дружелюбним і лагідним характером. Вони безпроблемно уживаються з дітьми та дорослими людьми різного віку, демонструючи невичерпні запаси енергії та безмежну любов до активних ігор і фізичних навантажень. При правильному вихованні ці собаки чудово вливаються у будь-яку сімейну обстановку і можуть стати відданими компаньйонами навіть для самотніх господарів.

Однак, не варто забувати про походження цієї породи - американські бульдоги вимагають послідовного та справедливого підходу у дресируванні. Жорстокість, крики чи фізичне насилля можуть згубно вплинути на психіку цих тварин. Соціалізація цуценят починаючи з раннього віку, особливо якщо в домі є діти чи коти, допоможе уникнути проблемної поведінки в майбутньому.

Не зважаючи на те, що ці собаки можуть почуватися комфортно і в міських квартирах, усе ж ідеальним для них буде утримання в приватному будинку з вільним доступом на відкриту територію. Це дозволить реалізувати природну потребу американських бульдогів у активному русі та різних формах фізичного навантаження.

Догляд

Короткий шерстяний покрив не потребує особливого догляду, однак важливо регулярно чистити вуха, очі та підстригати кігті.

Поширені захворювання

В цілому американські бульдоги це досить здорова та витривала порода з міцним імунітетом. Однак, у деяких випадках можуть проявлятися схильності до розвитку катаракти, демодекозу, гіпотиреозу тощо. Білошерсті особини, крім того, ризикують отримати сонячні опіки або навіть рак шкіри при тривалому перебуванні на відкритому сонці. У такому разі варто застосовувати спеціальні захисні засоби.

Одна з найбільших проблем породи – схильність до дисплазії кульшового або ліктьового суглобів, особливо у випадках надто швидкого набору маси тіла цуценят у перші два роки життя. Також трапляються особини з брахіоцефальним синдромом, що ускладнює дихання в спекотну погоду.

Відповідальні заводчики обов'язково перевіряють батьківські особини на наявність дисплазії кульшових суглобів та інших потенційно небезпечних вад, щоб не передавати їх нащадкам. Лише за умови ретельної селекції можна отримати повноцінні та здорові приплоди цієї унікальної і водночас своєрідної породи.

Автор: Світлана Савіцька — це не просто блогер-ветеринар, а справжня мріячка для всіх домашніх улюбленців. Вона народилася в невеликому містечку під назвою Умань, де ще з самого дитинства відчувала неймовірний зв'язок з тваринами. Ще у ранньому віці вона проводила безліч часу з своїм кошеням Мурчиком та собачкою Рексом, лікуючи їх уявними лікарськими засобами та вигадуючи цікаві ігри. Захоплення Світлани тваринами поступово перетворилося на її професійний шлях. Після закінчення ветеринарного коледжу вона відправилася на стажування до найкращих клінік, де вивчала найновітніші методи лікування та догляду за тваринами. Повернувшись у своє рідне місто, вона відкрила власну ветеринарну клініку, яка швидко стала популярною серед місцевих мешканців.