Арабська мау (аравійська мау) Arabian Mau, Alley cat

Історія

Походження породи арабська мау оповите таємницею, що губиться в глибині століть. Ці незвичайні кішки з'явилися не в результаті цілеспрямованої селекції чи роботи заводчиків, а самі по собі. Сьогодні ніхто не може з упевненістю сказати, звідки вони прийшли на Схід, хто були їхні предки і коли саме вони з'явилися у цих краях. Однак відомо напевно, що впродовж більш як десяти століть ця порода населяє території сучасних Об'єднаних Арабських Еміратів, а останнім часом здобула шалену популярність у всьому світі.

Вважається, що з давніх-давен кішки породи арабська мау жили осторонь від людей у пустельних оазисах, містах і селищах. Іноді, незважаючи на близькість людської цивілізації, ці кішки зберігали відносну дикість, здебільшого уникаючи тісних контактів. Втім, деякі особини були приручені людьми і користувалися великою повагою як корисні та лагідні тваринки.

Приблизно в другій половині ХХ століття любителі кішок з ОАЕ почали серйозно приділяти увагу цим пухнастим створінням як самобутній породі з яскраво вираженими характерними рисами. Завдяки багатовіковій історії та природному відбору арабська мау відрізняється міцним здоров'ям, вродженими мисливськими інстинктами та яскравим характером.

Опис

Кішка арабська мау має невеликі розміри та пропорційну статуру, але при цьому її вуха більші за середній розмір відносно тіла. Втім, це ані трохи не порушує загальну гармонію і пропорційність, адже ці кішки чудово складені і можуть похизуватися різноманітними цікавими забарвленнями.

Їхній характер складно назвати дуже м'яким та поступливим, принаймні щодо незнайомих людей, маленьких дітей та інших домашніх улюбленців. Однак за умови правильного поводження проблем можна уникнути. Середня тривалість життя арабської мау становить 14-16 років.

Особистість

Це активні, енергійні коти, і цю рису ніяк не можна ігнорувати. Незважаючи на відносно невеликі розміри, вони мають сильне і міцне тіло, а також потужний, виражений характер. Це ж діти пустелі, виховані палючим сонцем та гарячими вітрами. Природний відбір зробив свою справу, і внутрішня гідність цих котів у поєднанні з любов'ю до свободи інколи дуже помітна.

Окрім любові до своєї родини та господаря, ці коти мають чітке розуміння стосунків, і якщо ви будете ставитися до свого улюбленця без належної поваги та доброти, реакція буде відповідною. Іншими словами, він не вбачатиме у вас господаря автоматично, як вищу силу за замовчуванням. Навпаки, якщо арабська мау не поважає вас, що напряму залежить від вашої поведінки та ставлення до неї, зламати її волю не вийде.

Коти цієї породи потребують активності та вигулів, проте до цього питання слід підходити виважено. Зокрема тому, що це цінна рідкісна в наших краях порода. Вигулюйте кота на спеціальному повідку та приділяйте час домашнім іграм з відповідними іграшками. Якщо ви живете у приватному будинку з власним садом - це ідеальні умови. Адже тоді ваш пухнастик зможе лазити по деревах, полювати й більше часу проводити в природному середовищі.

Поширені захворювання

Порода арабська мау відрізняється міцним здоров'ям і, здебільшого, не схильна до захворювань. Той самий природний відбір зробив цих котів сильними та витривалими. Схильність до будь-яких генетичних хвороб також не виявлена. Однак задля підтримки доброго самопочуття улюбленцю необхідно забезпечити якісне збалансоване харчування.

Догляд

Оскільки ця порода розвивалася в суворих умовах пустелі, то у арабських мау відсутнє підшерстя. У поєднанні з коротким волоссям це зводить догляд до мінімуму – вичісувати кішку щіткою достатньо мінімум двічі на місяць. Зазвичай цього цілком вистачає. Купати арабську мау також можна двічі на місяць, хоча тут все залежить від конкретних умов. Якщо ваш улюбленець багато часу проводить на вулиці, вимитися доведеться частіше. Кігті підрізають раз на тиждень, також не забувайте стежити за чистотою вушок.

Автор: Світлана Савіцька — це не просто блогер-ветеринар, а справжня мріячка для всіх домашніх улюбленців. Вона народилася в невеликому містечку під назвою Умань, де ще з самого дитинства відчувала неймовірний зв'язок з тваринами. Ще у ранньому віці вона проводила безліч часу з своїм кошеням Мурчиком та собачкою Рексом, лікуючи їх уявними лікарськими засобами та вигадуючи цікаві ігри. Захоплення Світлани тваринами поступово перетворилося на її професійний шлях. Після закінчення ветеринарного коледжу вона відправилася на стажування до найкращих клінік, де вивчала найновітніші методи лікування та догляду за тваринами. Повернувшись у своє рідне місто, вона відкрила власну ветеринарну клініку, яка швидко стала популярною серед місцевих мешканців.