Американська довгошерста (American Longhair Cat)

Історія

Порода американських довгошерстих кішок - це порода, яка відносно молода, проте швидко набирає популярність як у Європі, так і в Америці. Ці коти з'явилися, коли група заводчиків вирішила створити породу, яка поєднувала б кращі риси персидських кішок і зовнішність американських короткошерстих котів. Але, як часто буває, все склалося по-іншому.

Американські довгошерсті коти отримали середню довжину шерсті між американськими короткошерстими котами і персами, а також більш струнке тіло. Однак деякі особини мають довгу шерсть, тоді як інші - коротку через рецесивний ген, відповідальний за довжину волосся.

Ці коти народжуються у трьох варіаціях: довгошерсті, напівдовгошерсті та короткошерсті. Початково планувалося назвати породу "Срібляста довгошерста", проте завдяки безлічі кольорів і їх поєднань котів назвали американськими довгошерстими.

Заводчики намагалися покращити породу, додаючи до програми розведення інших кішок, таких як британські короткошерсті, бірманські та кацапські короткошерсті. Проте довелося схрещувати їх з персами, щоб отримати бажану довжину шерсті.

Попри початкові сумніви персидських заводчиків, американські довгошерсті коти вже зареєстровані в багатьох міжнародних реєстрах і швидко завойовують популярність. Щоб кішка була визнана американською довгошерстою, її родовід повинен містити персів.

Опис

Ці кошенята - ідеальний варіант для тих, хто шукає лагідного і привітного компаньйона. Незважаючи на те, що вони дуже прив'язані до своїх господарів, ці тварини можуть залишатися вдома самі, коли ви покидаєте дім ідучи на роботу. Вони прекрасно ладнають з собаками та іншими домашніми улюбленцями, хоча існує невеликий ризик конфліктів з птахами.

Американська довгошерста кішка має мускулисту будову, правильно сформовану клиноподібну мордочку і середні за розміром вуха. Її хвіст трохи довший за середній розмір, пухнастий, лапи також середньої довжини. Середній термін її життя становить близько 15 років і більше.

Характер

Американська довгошерста кішка - це дуже добра і мила тварина з прекрасним характером. Навіть за наявності персидської крові в їх родині, вони майже не мають спільного з нею темпераменту. Ці улюбленці дуже прив'язані до своєї родини, мають велику дружелюбність і обдаровують своєю ласкою кожного зі своїх улюблених людей. Вони не визначають конкретного господаря, якщо живуть у сім'ї. Проте, вони також добре адаптуються до життя з одиноким власником, зробивши його дні більш насиченими.

Американські довгошерсті кішки дуже розумні і добре розуміють людей, їх настрій і потреби. Вони не злопам'ятні і не злісні. Проте, якщо їм завдають шкоду, особливо безпідставно, вони можуть стати більш замкнутими і роздратованими. Це легко зрозуміти - людина в такій же ситуації відповідала б приблизно так само. Американські довгошерсті кішки добре терплять дітей і загалом є м'якими і терплячими тваринами.

Поширені захворювання

Американська довгошерста порода котів відзначається своїм добрим здоров'ям і відсутністю серйозних наслідків. Однак слід ретельно слідкувати за харчуванням та умовами утримання вашого улюбленця, оскільки навіть міцне здоров'я може бути підірване.

Догляд

Американські довгошерсті коти з довгою або напівдовгою шерстю потребують регулярного чесання, принаймні один-два рази на тиждень. Також важливо щоденно очищати очі від накопичень і слідкувати за чистотою вух. Кігті слід стригти близько одного разу на тиждень, а купати кота лише за необхідності.

Ці домашні улюбленці мають високий рівень енергії, проте часом вони просто хочуть полежати на дивані. Важливо забезпечити їм гру, іграшки та достатньо часу разом, особливо, ця порода завжди цінувала це. Американські довгошерсті кішки рідко голосно м'яукують і більш впевнено виражають свої емоції мовчки, хоча існують винятки. Вони добре ладнають з іншими тваринами.

Автор: Світлана Савіцька — це не просто блогер-ветеринар, а справжня мріячка для всіх домашніх улюбленців. Вона народилася в невеликому містечку під назвою Умань, де ще з самого дитинства відчувала неймовірний зв'язок з тваринами. Ще у ранньому віці вона проводила безліч часу з своїм кошеням Мурчиком та собачкою Рексом, лікуючи їх уявними лікарськими засобами та вигадуючи цікаві ігри. Захоплення Світлани тваринами поступово перетворилося на її професійний шлях. Після закінчення ветеринарного коледжу вона відправилася на стажування до найкращих клінік, де вивчала найновітніші методи лікування та догляду за тваринами. Повернувшись у своє рідне місто, вона відкрила власну ветеринарну клініку, яка швидко стала популярною серед місцевих мешканців.